Mediaschool - 2017

Сьогодні важливо не забувати видатного історика і філософа – Якова Новицького.

​

Де і коли народився  Яків  Новицький?

​

Я.П. Новицький народився 14 жовтня 1847 р. в селі Аулах, району Дніпропетровської області в родині канцеляриста низового земського суда.

Про що мріяв Яків Павлович?

Він мріяв пізнати Запоріжжя та зробити вклад в його історію. Та щоб здійснити мрію потрібно було багато навчатися. Тому, коли Якову минуло тринадцять років, він переїхав до старшого брата Петра в Олександрівськ і вступив до повітового училища.

​

Чим займався Новицький?

​

20 вересня 1868 р. рішенням ради Олександрівського  Я.П. Новицького призначили учителем Вознесенської сільської народної школи (зараз місто Запоріжжя).

Далі Новицький показав себе вчителем-теоретиком. Він багато вивчав у школі і навчав дітей, вважав, що шлях до знань – системність і послідовність.

Надзвичайність Новицького, як письменника, полягає у його роботах. За часів Новицького прослідковуються утиски української мови, але Яків Павлович не зважає на них і вводить національну мову у твори.

​

Які твори були написані Новицьким?

​

«К истории на родного образования в Екатеринославской губернии»,  «Итоги народ ного образования Александровского уезда с 1866 по 1886 гг.»,  «Первые училища Александровской крепости и Александровского уездного города (1785-1880 гг.)», «Отчеты о состоянии народного образования в Александровском уезде Екатеринославской губернии с 1881 по 1911 гг.», де відчувається сердечний біль автора за стан шкільних справ.

​

До  чого Яків Павлович закликав учнів?

​

Яків Павлович закликав учнів до екскурсій, збирання колекцій рослин, мінералів, тварин. З його слів, у часи «екскурсій» на Дніпро і Хортицю, довелось зібрати немало спиртових препаратів риб і гадів, колекцію яєць, всяких комах і зільник. За три роки Новицький створив понад 20 опудал, за його розкопок були знайдені черепи, що допомагали на уроках, була зібрана колекція мінералів

Потім Новицький став на чолі цієї школи.

​

Що ж до сімейного життя?

​

10 листопада 1875 року Яків Новицький одружився.  Та коштів на життя молодій родині не вистачало.

​

Що до громадської діяльності Якова?

​

Внесок у археологічний музей:

Коли в Дніпропетровску відкрився археологічний музей, Новицький передав туди багато речей. Це свідчить про те, як Яків Павлович ставився до таких речей і, звичайно, про розміри його колекції.

Заснування бібліотеки:

У 1904 приймав активну участь у заснуванні бібліотеки, дарував книжки.

Заснування краєзнавчого  музею:

Ще в молодості у Новицького з’явились думки про створення в Олександрівську краєзнавчого музею, здійсненням якої активно і зайнявся Яків Павлович. Сюди, до установи, що тільки зароджувалася, він не тільки передав із власного «домашнього музею» велику кількість особисто зібраних експонатів, але й продовжив проводити археологічні експедиції з метою пошуку кісток доісторичних тварин, речей з міст стоянок стародавніх народів.

15 червня 1923 р. відбулось офіційне відкриття музею. Ця установа по забезпеченню старожитностей налічувала 12 відділів. Переважну більшість  речей розшукав або придбав сам Яків Павлович. Він же звернув увагу на необхідність поповнення існуючих фондів шляхом пожертвувань населення чи установ.

​

Але життя не вічне…

​

Яків Новицький пережив багато втрат і 19 травня 1925 року помер.

Зараз ми пам’ятаємо цю видатну людину. Саме в історію Запоріжжя Яків Павлович зробив значний внесок. З його біографії ми бачимо, що людина була віддана науці, ккнижкам і історії. Також не важко зрозуміти, що Новицький не  забував про людей, був щедрим і не таким як усі.

До речі, 14 жовтня 2017 року ми відзначимо важливу дату: 170 років з дня народження Якова Новицького.

 

Та час іде, покоління змінює інше, і на передній план виступають більш молоді та сучасні постаті. Про Запоріжжя не забувають, про нього піклуються та його розвивають. Кожний рік народжуються генії, що прославляють рідний край. Прикладом визначних особистостей, що роблять наше місто більш відомим, є Олександр Кривоший.

​

Хто ж такий Олександр Кривоший?

​

Історик, журналіст та громадський діяч.

Автор  130  наукових праць, трьохсот публіцистичних статей, оповідань, новел і нарисів, а також 8 монографій, чотирьох навчальних посібників та художньо-публіцистичної книги. 

​

Що досліджував автор?

​

Основна проблематика наукових досліджень – традиції та повсякденне життя жінок України раннього нового часу.

​

Які нагороди має Олександр?

​

Нагороджений: орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» ІІІ ст. (2009), орденом Української Православної Церкви «Преподобного Нестора Літописця ІІІст.» (2009), медаллю «Захиснику Вітчизни» (1999), відзнакою Міністерства Оборони України медаллю «15 років Збройним Силам України» (2006), медаллю «За особистий внесок у розвиток міста Запоріжжя» (2010), медаллю «За сприяння Збройним Силам України» (2010).

​

З якими роботами О.П. Кривошия ми можемо познайомитись?

​

Монографії: «Жінка в суспільному житті України за часів козаччини», «Материзна. Жінка в правовій культурі українського народу Х- перша половина ХVІІ ст.», «Лабіринтами рівності. Жінки в громадсько-політичному житті Запорізького краю.», «Вона мені не слугою, а милим товаришем була…», «Традиції та повсякденне життя жінок козацької України: очима істориків та мовою документів», «Материнський бунт. Вся правда».

Посібники: «Історія української Держави та Конституція для наймолодших», «Побут та повсякденне життя жінок на сторінках історії України ХVІ – середини ХVІІ ст.». Довідкові видання: «Довідник з історії України» (співавтор), «Довідник з історії України» (співавтор), «Українське козацтво: Мала енциклопедія», (співавтор).

​

Чи мали місце у біографії автора доленосні події, що призвели до написання творів на таку незвичну тему?

​

Насправді, ні. Його біографія була цілком звичайна для людини того часу. Єдиний чинник, що вплинув на Кривошия та його творчий шлях, - це його зацікавленість історією ще з дитинства та наполеглива праця в цьому руслі.

Народився видатний автор 18 жовтня 1962 року в селі Різдвянка, Запорізької області. Те, що малий Олександр виявляв інтерес до історії рідного краю та мовознавства, помічали його батьки та намагалися якось сприяти цьому захопленню власної дитини. Тому не дивно, що за порадою батьків та власним бажанням  у 18 років Олександр вступає до Запорізького педагогічного університету, де бере участь у літературних конкурсах, роблячи роботи на історичну тему. Після випуску займається журналістською діяльністю в таких газетах як «Молодь України», «Голос України»,  журналах «Хлібороб  України», «Українська культура», «Ранок», «Жінка».

​

Яка найбільш визначна робота у скарбниці О.П.Кривошия?

​

1996 рік – доленосна дата в житті автора. Олександр закінчує роботу над кандидатською  дисертацією  «Жінка в суспільному житті України» (друга половина XVI  - перша половина XVII ст.), а в 1997 році успішно її захищає. Це була перша в історії незалежної України дисертація, присвячена вивченню такого складного і самобутнього  явища,  як роль жінки в суспільному житті  України.

​

Чому саме на цю людину слід звернути увагу?

​

Перлиною у переліку діяльності Кривошия є співпраця з Запорізьким колегіумом «Елінт». Протягом двох років Олександр викладав краєзнавчі дисципліни в цьому навчальному закладі, а пізніше разом з директором колегіуму Зайковською Оленою Анатоліївною впровдив додатковий курс для класів філологічного та історичного напряму «Жінка в історії козацького Запоріжжя» з 2014 року.  Цей курс вивчається за розробленими автором книжками. 

Основна мета курсу – полягає у формуванні в учнів ідентичності та почуття власної гідності у результаті осмислення соціального та морального досвіду минулих поколінь, розумінні історії і культури України в контексті історичного процесу, вільного від гендерних упереджень та пересудів.

Історія – дуже важлива частина нашого життя. Саме знання історії робить людину більш освіченою у очах інших. У наш час слід не забувати людей, що творили та досліджували заради майбутнього своїх нащадків, нас. Сподіваємось, ця стаття була цікава і корисна для вас. Нею ми хотіли підкреслити важливість знання та поваги історії рідного краю. Бо саме вона зробила наше покоління таким, яким воно є.